про посади

1) ( про зв'язок) to join, to unite, to (en)link, to connect

2) тк. недок. ( про посади) to hold more than one office ( appointment); to hold down two jobs

3) хім. to combine

1. n

1) погано припасована сукня; незручні черевики; щось невдале (непідхоже)

2) людина, погано пристосована до навколишніх умов; непристосована людина; невдаха, безталанний

3) людина, не підхожа для певної посади тощо

2. v

1) погано сидіти (про одяг)

2) бути не до міри (не по нозі) (про взуття)

3) не підходити для певної посади тощо

* * *

1) сукня, яка погано сидить, незручне взуття

2) той, хто не підходить до навколишніх умов; той, хто не підходить непристосована людина; невдаха для якої-небудь посади

1) погано сидіти ( про сукню); бути не за розміром ( про взуття)

2) не підходити для якої-небудь посади

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1) відмова від посади; відставка; вихід у відставку

2) заява про відставку

3) покірність, покора

4) здача (про шахи)

* * *

1) відмова від посади; відставка; вихід у відставку або на пенсію

2) заява про відставку

3) покірність, смиренність

4) здача партії ( шахи)

vt. (d'une façon générale chercher au mot qui accompagne le verbe ou, aux locutions nominales avec mise)

║ (suspendu) ве́шать/пове́сить;

║ ( assis) сажа́ть/посади́ть ◄-'дит-►;

║ (en étendant) стлать ◄стелю́, -'лет►/по=, стели́ть ◄сте-►/по=, рассте́ливать/расстели́ть;

║ (en versant) налива́ть/нали́ть ◄-лью, -ёт, -ла► (un liquide); сы́пать, насыпа́ть/насыпа́ть (un solide);

1) подлива́ть/подли́ть воды́ в вино́; разбавля́ть/разба́вить вино́ водо́й

║ (à l'intérieur de):

║ (autres emplois);

2. (installer) проводи́ть ◄-'дит-►/провести́*; устана́вливать/установи́ть ◄-'вит►; включа́ть/включи́ть (mettre en marche);

3. (habillement) надева́ть/наде́ть ◄-'ну►;

4. (consacrer)тра́тить/по= (temps);

5. ( admettre) допуска́ть/допусти́ть ◄-'стит►;

6. ([à] + inf):

7. fam.:

■ vpr.

1. n

1) воєнна здобич; трофеї (тж the spoils of war)

2) зброя, обладунок, зняті з убитого (переможеного) ворога

3) награбоване добро

4) мародерство; пограбування

5) вигода, прибуток; перевага

6) pl державні посади, що розподіляються серед прихильників партії, яка перемогла на виборах

7) рідкісна книга (визначний твір мистецтва тощо), придбана з труднощами

8) псування, заподіяння шкоди

9) шкода

10) амер. макулатура

11) гірн. вийнятий фунт, пуста порода

12) карт. нічия у грі в карти для п'ятьох

13) pl останки (труп) тварини

14) pl скинута шкіра змії

2. v (past і p.p. spoiled, spoilt)

1) псувати

2) псуватися, тухнути, гнити, гнисти (про продукти)

3) пестити, балувати

4) убити, порішити, усунути (когось)

5) грабувати; розкрадати; мародерствувати; займатися пограбуванням

6) позбавляти (чогось — of)

* * *

1) військова здобич, трофеї; зброя, збруя, узяті в убитого або переможеного ворога; награбоване добро

2) icт. мародерство, грабіж

3) вигода, прибуток

4) pl державні посади, що розподіляються серед прихильників партії, яка перемогла на виборах

5) твір мистецтва, рідкісна книга e т. п. придбані з трудом

6) псування, нанесення шкоди; шкода

7) cл.; пoлiгp. бракований відбиток

8) гipн. порожня порода; вийнятий ґрунт

9) кapт. нічия в карточній грі для п'ятьох

1) псувати

2) балувати

3) псуватися, гнити ( про продукти)

4) ( for) мати потяг ( до чого-небудь) II ( spoiled)

5) грабувати; мародерствувати

6) (of) позбавляти ( чого-небудь)

1) звільняти через старість; переводити на пенсію

2) бути надто старим для певної посади

3) стати переростком (про школяра)

4) виключати із школи як переростка

5) відхиляти щось як застаріле (старомодне)

* * *

1) звільняти по старості; переводити на пенсію

2) бути занадто старим для займаної посади; стати переростком ( про школяра)

3) виключати зі школи як переростка

4) застаріти; відкидати ( що-небудь) як застаріле або старомодне

1) сукня, яка погано сидить, незручне взуття

2) той, хто не підходить до навколишніх умов; той, хто не підходить непристосована людина; невдаха для якої-небудь посади

1) погано сидіти ( про сукню); бути не за розміром ( про взуття)

2) не підходити для якої-небудь посади

1. посада, пост; перебування при владі/ на посту

2. відомство, міністерство; управління, відділ, бюро

3. обов'язок, функція

4. контора, канцелярія тощо

- accountant's office фінансовий відділ, бухгалтерія

- consular office функції консула, консульські обов'язки

- head office головний офіс, головна установа

- inquiry office довідкове бюро

- lost property office бюро знахідок

- principal office головний офіс, головна установа

- office expenses адміністративні витрати

- office hours робочі години, години службових занять

- office stationary канцелярське приладдя

- office of chairman обов'язки головуючого

- office of honour почесна посада, неоплачувана посада

- office of state державна установа

- holders of an office посадові особи

- party (now) in office правляча партія

- rotation in office передача посади

- term of office строк повноважень

- to accept the renewal of one's term of office погодитись на поновлення мандату/ повноважень/ строку перебування на посаді

- to assume office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків

- to be in office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду

- to come into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків

- to enter upon office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків

- to extend the term of office продовжити строк повноважень

- to get into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків

- to hold office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду

- to leave office піти (з посади) у відставку

- to perform the offices of chairman виконувати обов'язки голови

- to put smbd. in office поставити когось при владі

- to renew the term of office відновити повноваження; відновити строк перебування на посаді

- to refuse an office відмовитись від мандату

- to run for the office of president виставити свою кандидатуру на пост президента

- to take office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків

- for office use для службового користування

- through the good offices завдяки люб'язності

- Central O. of Information Центральне управління інформації (Велика Британія)

- Foreign and Commonwealth O. Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності (Велика Британія)

- Foreign O. Форін Офіс, Міністерство закордонних справ (Велика Британія)

- Home O. Міністерство внутрішніх справ (Велика Британія)

- War O. Військове міністерство (існувало до 1964 р.) (Велика Британія)

1. n

1) робота, праця; труд; справа, діло

2) місце роботи; посада; заняття

3) дія; вчинок

4) pl вчинки; діяння

5) виріб; вироби; продукція

6) твір, витвір, творіння; праця

7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання

8) обробка

9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль

10) бродіння; піна при бродінні

2. v

1) працювати, робити, трудитися

2) служити, мати роботу (місце, посаду)

3) примушувати працювати

4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень

5) приводити в рух (в дію)

6) рухатися, бути в русі; ворушитися

7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею

8) розм. використовувати

9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати

10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати

3. v (past і p.p. тж wrought)

1) діяти, справляти вплив (on, upon)

2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці

3) викликати, завдавати; спричиняти

4) творити, створювати

5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати

6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішувати

* * *

1) робота, труд; справа; діяльність

2) вид діяльності

3) результат праці; виріб; продукт

4) дія, вчинок

5) результат впливу, зусиль

6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

7) обробка

8) фiз. робота

9) дiaл. біль

10) cпeц. піна при бродінні; бродіння

11) cл. краплена кість

••

1) працювати, трудитися

2) змушувати працювати

3) діяти, працювати; бути справним

4) приводити в рух або в дію

5) рухатися, бути в русі; ворушитися

6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

9) використовувати

10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати

12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати

14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)

15)

16)

17) (past, p. p. wrought)

18)

19)

20)

2. (enfoncer) втыка́ть/воткну́ть; вбива́ть/вбить ◄-бью, -ет►, забива́ть/заби́ть (en frappant); вка́пывать/вкопа́ть, врыва́ть/врыть ◄вро́ю, -'ет► (en creusant);

3. (dresser) ста́вить/по=; водружа́ть/водрузи́ть;

║ fig.:

■ vpr.

1) ста́вити, кла́сти; поміща́ти; розставля́ти; устано́влювати; розташо́вувати, розмі́щувати

2) приво́дити в пе́вний стан, надава́ти пе́вного ста́ну

3) встано́влювати, нала́годжувати

4) приганя́ти; вправля́ти; припасо́вувати

5) вставля́ти в ра́му (опра́ву)

6) вправля́ти ( кістку)

7) саджа́ти ( рослину)

8) посади́ти ( курку на яйця), підси́пати ( квочку)

9) встромля́ти

10) точи́ти, розво́дити ( пилку)

11) ру́хатися ( в певному напрямку); ма́ти на́хил

12) поверну́ти, спрямува́ти

13) підно́сити, приставля́ти, наближа́ти

14) приклада́ти ( печатку)

15) зці́плювати ( зуби)

16) признача́ти, устано́влювати (ціну, час тощо)

17) задава́ти (роботу, завдання)

18) подава́ти ( приклад)

19) сіда́ти, захо́дити (про сонце, місяць, тж. перен.)

20) сиді́ти ( про одяг)

21) покла́сти на му́зику (тж. to set to music)

22) роби́ти тверди́м (густи́м, міцни́м)

23) тве́рднути, застига́ти

24) сформува́тися; скла́стися

25) зав'я́зуватися ( про плід)

26) жоло́битися

27) роби́ти сті́йку ( про собаку)

28) виготовля́ти ( опудало)

29) мор. пеленгува́ти

30) мор. тягти́ ( такелаж)

31) друк. набира́ти

32) буд. роби́ти кла́дку

•

- set about

1) нерухо́мий, засти́глий (погляд, усмішка)

2) обду́маний, обмірко́ваний ( про рішення)

3) ви́значений, встано́влений, призна́чений ( про строк)

4) заздалегі́дь скла́дений (про доповідь, промову)

5) розм. що пра́гне (бажа́є) ( зробити щось)

6) що встанови́вся ( про погоду)

7) скипі́лий ( про молоко)

8) затверді́лий ( про цемент)

1) набі́р, компле́кт; се́рія

2) гру́па, компа́нія; ко́ло ( осіб)

3) театр. декора́ція

4) спорт. сет

5) тех. при́лад, апара́т; устано́вка; агрега́т

6) радіоприйма́ч

7) на́прям ( вітру)

8) на́хил, тенде́нція; настано́ва

9) конфігура́ція; о́брис; будо́ва

10) крій

11) ви́кривлення; згин; зсув

12) поет. за́хі́д ( сонця)

13) са́джанець

14) молоди́й па́гонець ( рослини); за́в'язь

15) сті́йка ( собаки)

16) гірн. кріпи́льна ра́ма

17) військ. мі́нна ра́ма

18) тех. ширина́ розво́ду ( пилки)

19) буд. осіда́ння

20) тех. обтиска́ч

Сенека, Луцій Анней (бл. І ст. до н. е./ І ст. н. е., Кордуба (Кордова) - 65 н. е.) - римський філософ, письменник і державний діяч, представник пізнього стоїцизму. Спочатку навчався риторському фахові, пізніше - філософії, де виявився послідовником римського стоїка Посидонія. Був вихователем римського імператора Нерона, за владарювання якого обіймав високі державні посади. Проповідуючи аскезу і бідність, домагався водночас, використовуючи своє положення при дворі, подарунків грошима, палацами, маєтками тощо. Звинувачений в участі у змові й державній зраді, був змушений покінчити життя самогубством. Світогляд С. досить суперечливий, заснований на ідеях раннього стоїцизму, він увібрав у себе вплив інших традицій: кінічної, платонівської, епікурейської. Крім того, положення, які С. обстоював у царині філософської теорії моралі, далеко не завжди були практичними регулятивами його власних дій і поведінки. Центральним смисловим вузлом філософського вчення С. є моралістика; саме етика, а не логіка чи фізика, посідає у нього чільне місце серед трьох означених основних складових стоїчної філософії. Мудреця, що у своїй практичній життєдіяльності послідовно керується моральними імперативами, він розглядає не стільки як рідкісний випадок, скільки як своєрідний етичний ідеал, який може бути досягнено лише асимптотично. Звідси твердження про невичерпність і нескінченність морального вдосконалення. Завдяки С. вплив ідей стоїцизму на подальше не тільки духовне, а й політичне та загалом культурне життя пізнього Риму, а потому й на християнство був досить тривалим і відчутним.

[br]

Осн. тв.: "Моральні листи до Луцилія"; "Про добродіяння"; "Про милосердя"; "Дослідження про природу"; "Про щасливе життя"; "Про провидіння"; "Про душевний спокій"; "Про дозвілля"; "Про подяку"; "Трагедії".

1) робота, труд; справа; діяльність

2) вид діяльності

3) результат праці; виріб; продукт

4) дія, вчинок

5) результат впливу, зусиль

6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

7) обробка

8) фiз. робота

9) дiaл. біль

10) cпeц. піна при бродінні; бродіння

11) cл. краплена кість

••

1) працювати, трудитися

2) змушувати працювати

3) діяти, працювати; бути справним

4) приводити в рух або в дію

5) рухатися, бути в русі; ворушитися

6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

9) використовувати

10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати

12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати

14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)

15)

16)

17) (past, p. p. wrought)

18)

19)

20)

1. відмова від посади; вихід у відставку

2. заява про відставку

- to file one's resignation подати прохання/ рапорт про відставку

- to give one's resignation подати прохання/ рапорт про відставку

- to hand in one's resignation подати прохання/ рапорт про відставку

- to send in one's resignation подати прохання/ рапорт про відставку

- to take note of resignation прийняти до уваги прохання про відставку

- to tender a resignation складати повноваження

1. n

1) військ. рядовий

2) pl зовнішні статеві органи

2. adj

1) приватний; особистий

2) окремий; власний

3) закритий, недоступний для усіх; неофіційний

4) цивільний (про одяг)

5) таємний, секретний; конфіденційний

6) самітний

7) рядовий (про солдата)

* * *

1) вiйcьк. рядовий

2) pl зовнішні статеві органи

3) apx. приватна особа

4) icт.; = privacy III

1) приватний; особистий; окремий; власний

2) закритий, який не є доступним для всіх; "Р". "Стороннім вхід заборонений" ( напис на дверях)

3) неофіційний, приватний; який не знаходиться на державній службі, який не посідає офіційної посади; цивільний ( про одяг)

4) таємний, конфіденційний, секретний

5) відлюдний

6) рядовий ( про солдата)

7) особистий, потаємний

1. n

1) білий колір; білість; білизна

2) біла фарба; білило

3) білок (яйця)

4) білок (ока; тж white of the eye)

5) біла людина; білошкірий

6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць

7) біла тканина; білий одяг

8) pl білі штани

9) pl мор. біле літнє обмундирування

10) текст. білий товар; білизняний товар

11) білі (фігури в шахах, шашки)

12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)

13) біле м'ясо (курки тощо)

14) біле вино

15) розм. білий метелик

16) друк. пробіл

17) бот. заболонь

18) pl мед. білі

19) с.г. біла порода (свиней)

20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна

21) перен. чистота, непорочність, невинність

2. adj

1) білий

2) сивий; сріблястий

3) прозорий; безбарвний

4) блідий

5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний

6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

8) білошкірий, білий

9) призначений для білих

10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський

11) щасливий, сприятливий

12) улюблений, любимий; дорогий

13) пристойний, правдоподібний

3. v

білити (стіни); вибілювати (білизну)

* * *

1) білий колір; білизна; чистота, непорочність

2) біла фарба, білило

3) білок ( яйця)

4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)

5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

6) білий одяг

7) біла тканина

8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими

9) біле м'ясо ( курки)

10) біле вино

11) білий метелик; капустянка

12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал

13) бoт. заболонь

14) pl; мeд. білі

15) = white-wood

16) c-г. біла порода ( свиней)

17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна

••

1) білий

2) блідий

3) сідий, сивий

4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)

5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

6) білий; білошкірий

7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

8) політ. ультра консервативний, реакційний

9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару

10) сприятливий, щасливий

1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)

2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

1. піддавати сумніву, ставити під сумнів, сумніватися

2. юр. (of, with) звинувачувати у скоєнні важкого злочину

3. відкрити справу про усунення від обов'язків вищої посадової особи

- to impeach a fact піддати факт сумніву

- to impeach smbd. of/ with a crime звинуватити когось у злочині

- to impeach a president приймати рішення про відкриття справи про зняття президента з його посади; провести процес імпічменту (про Палату представників, США)

Берклі, Джордж (1685, Дайзарт-Касл, Ірландія - 1753) - англ. філософ-ідеаліст, релігійний мислитель. Вчився у Дубліні (1700 - 1707). Працював у коледжі, обіймав церковні посади в Дубліні та Лондоні, упродовж 1728 - 1733 рр. займався місіонерською діяльністю на Бермудських островах; з 1734 р. - єпископ Клойна (Ірландія). Лейтмотивом філософії Б. є обґрунтування релігії С. вою філософську систему, названу імматеріалізмом, Б. збудував на відповідним чином переосмисленому вченні Локка про ідеї. Насамперед Б. заперечував вчення Локка про абстракції, або загальні ідеї. Існувати, за Б., - значить бути сприйнятим. Ідеї - це все те, що сприймається людиною як за допомогою відчуттів, так і розуму. Протяжність і матерія також належать до сутностей розуму та існують лише у свідомості ("спогляданні"). Б. обстоює доволі радикальну номіналістичну позицію, стверджуючи, що "загальні ідеї" слід замінити "загальними іменами", які накладаються на цілком конкретні, зафіксовані у сприйнятті ідеї. Б. також ототожнює властивості і якості речей з їх сприйняттям шляхом нівелювання введених Локком відмінностей між первинними й вторинними якостями. У цьому питанні філософська позиція Б. позначена послідовним суб'єктивним ідеалізмом, вельми близьким до його крайньої форми - соліпсизму. Прагнучи уникнути цього, Б. вдається до припущення про існування ідей не лише у сприйнятті людини, а й частково у Божественному розумі. За соціально-політичними переконаннями Б. був рішучим супротивником теорії суспільного договору, заперечував не тільки ідею легітимності вияву народом непокори, а й взагалі право останнього на суверенітет. У царині етики Б. виступав як критик просвітницьких концепцій моралі, доводив, що тільки християнська релігія може забезпечити міцні моральні підвалини суспільства.

[br]

Осн. тв.: "Нова теорія бачення" (1709), "Трактат про принципи людського знання" (1710), "Три розмови між Гіласом та Філонисом" (1713), "Алкіфрон, або Дрібний філософ" (1732), "Сайрис" (1744) та ін.